«Демократична Україна» №120 (23662) от 27 липня 2007р.

ЧИ ЗНАЙДЕТЬСЯ УПРАВА НА ПОРУШНИКА?

На нараді в Міністерстві внутрішніх справ, присвяченій підсумкам роботи півріччя, тимчасово виконуючий обов'язки: керівника відомства Михайло Корнієнко назвав сумну цифру: 3751 особа загиблих у дорожньо-транспортних пригодах протягом першої половини нинішнього року. Для порівняння, за весь 2004 рік загинуло 6997 людей, за 2005р.- 7229, торік — 7592. Тож якщо подвоїти названу генералом кількість жертв, то вийде, що перспектива зниження смертності на дорогах простежується. Втім, фахівці, котрі працюють у цій галузі, нічого іншого не чекали.

Негативна тенденція склалася ще у 2001 році, коли Верховна Рада України внесла ліберальні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУАП), а саме тієї його частини, яка стосується санкцій за порушення правил дорожнього руху. Нагадаємо, що тоді були значно знижені суми штрафів, а за деякі види порушень й скасовані. Були також звужені мож¬ливості працівників ДАІ впливати на порушників. Парламентарі, очевидно сподівалися на свідомість водіїв і пішоходів, але, на жаль, нічого путнього з того не вийшло: крива ДТП, що до того неухильно повзла вниз, упевнено пішла вгору. Після того МВС неодноразово вносило до законодавчого органу пропозиції про посилен¬ня відповідальності, та всі вони відхилялися. Останньою спробою був законопроект про штрафні бали, одним з розробників якого був нинішній начальник Цен¬тру безпеки дорожнього руху ДАІ Василь Зайченко. Він був зареєстрова¬ний у Верховній Раді ще в лютому нинішнього ро¬ку. Цим законопроектом було запропоновано низку цікавих змін до КУАП, котрі, на думку багатьох, могли б поліпшити ситуацію на дорогах. Вони широко обговорю¬валися в засобах масо¬вої інформації, однак, за словами Василя Зайченка, далі реєстрації справа не зрушила.
Тим часом питання зависло, і розраховувати, що депутати візьмуться за нього раніше, ніж від¬будуться позачергові ви¬бори,— зась. Втім, якщо новообраний склад Верховної Ради почне пра¬цювати в найкоротший після виборів час, це не означає, що він одразу звернеться до згаданого законопроекту.
Однак така пасивність з боку народних обран¬ців — не привід опускати руки. Громадськість має бити на сполох, органі¬зовувати конференції, «кругли столи», марші та інші заходи, аби привернути увагу всіх і кожного. Зокрема, на одній з та¬ких акцій, організованій ЗАТ «Український Страховий Дім», Голова його Правління Михайло Берлін заявив, що проблемі аварійності на шляхах треба надати статусу державної. На цьому заході страхова компанія спільно з Товариством сприяння оборони України (найбільша в державі організація, котра готує водіїв) зініціювали ство¬рення робочої групи, метою якої є пошук шляхів ефективного навчання водіння. До її складу ввійшли представники зацікавлених ві¬домств — ДАІ МВС, Міністерства транспорту та зв'язку. Міністерства охорони здоров'я.
Ніхто, звичайно, не плекає ілюзій, що найкраща система підготов¬ки учасників руху вирішить усі проблеми. Адже навіть вправний та досвідчений водій може грубо порушувати правила, бо йому, бач, захотілося проїхатися «з вітерцем». Автокатастрофи з летальним наслідком найчастіше мають причиною надшвидку їзду. У таких випадках у протоколах зазвичай пишуть, нібито водій не впорався з кернуванням, але насправді він гнав машину, немов навіжений, що навіть його ангел-охоронець за ним не встигав. Проте на таких лихачів теж можна знайти управу, попри мізерні штрафи за перевищення швидкості. Найефективніший засіб проти них — «лежачі поліцейські». Їх зараз масово встановлюють біля дитячих садків, шкіл та інших великолюдних місць. Причому не лише у містах, а й у селах. Що поробиш, якщо закон проти порушників безсилий, треба хоча б таким чином їх приборкувати. Бо бити свою машину їм шкода, а от свого й чужого життя чомусь ні.
Інший засіб — відновлення контрольно-про¬пускних пунктів ДАІ, ліквідованих з ініціативи попе¬реднього міністра внутрішніх справ, котрий презирливо називав їх «станціями машинного доїння». У Києві, зокрема, вони будуть знову облаштовані на семи магістральних в'їздах до міста, адже присутність на дорозі працівника ДАІ змушує водія поводитися обачніше й стишувати хід. Так, «даішник» не має права вилучити у порушника посвідчення водія, зняти номерні знаки чи оштрафувати на місці. Зате має право спинити і провести з ним роз'яснювальну роботу про необхідність дотримання правил дорожнього руху. Про всяк випадок нагадаємо, що згідно із Законом «Про міліцію» її працівник має право застосувати вогнепальну зброю для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров’я громадян або працівника міліції.
Ще один спосіб — примусова евакуація автомобілів, котрі перешкоджають нормальному дорожньому рухові. Неправильна парковка - велика біда, особливо для центральних частин великих міст. Максимальний штраф за неї — «аж» 8,5 гривень (частина 2 ст. 122 КУАП). А от за послуги евакуатора іноді доведеться сплатити до 600 гривень. Київ¬ській міській владі в минулому довелося пере¬жити чимало судових процесів, розпочатих з ініціативи невдоволених автолюбителів, однак застосування евакуаційних машин урешті-решт визнано законним.
Тож у арсеналі народної мудрості завжди знайдеться якийсь спосіб, щоб змусити порушника дотримуватися правил. Аби лишень була до цього воля народу, а там і депутатська байдужість не буде такою непереборною.

Юрій Котнюк