«Урядовий кур’єр» №124, 14 липня 2007 р.

Втрати як на війні

Коли їдеш шляхами України, складається враження, що в автошколах водіїв насамперед вчать їхати на червоне світло, перевищувати швидкість, виїжджати на смугу зустрічного руху. Наслідки такої поведінки жахливі: кожні 16 хвилин в країні відбуваються аварії, кожні дві години — гине людина (щороку таким чином йдуть з життя понад сім тисяч осіб), ще кілька отримують важкі каліцтва (минулого року травмовано 60 тисяч).

І це при тому, що в Україні, зокрема, водіїв категорії «В» готують майже 250 годин. Водночас у Польщі на це витрачають лише 34 години (що жодним чином не впливає на рі¬вень знань і вмінь): 14 - правила дорожньо¬го руху і 20 — керування.
Тож не дивно, що учасники столичної кон¬ференції «Аварії на дорогах: причини й шляхи подолання», ініційованої ЗАТ «Український страховий дім», наголошували на не¬обхідності докладного аналізу, перегляду й вдосконалення відповідних українських програм. Останні мають бути насиченими, цікавими і коротшими. І головною умовою допуску до іспиту має бути наявність знань, а не відмітки в журналі про присутність на заняттях. Варто також оновити тестові завдання.
Крім того, голова товариства сприяння обороні України (ТСОУ) Володимир Дон¬чак переконаний, що складати іспит слід спільній екзаменаційній комісії (представники Мінтрансу, Міносвіти, МВС і навчального закладу). Лише за таких умов екзаменато¬ри об'єктивно визначатимуть, чи відповіда¬ють знання слухача мінімальним нормам і чи готовий він до управління автомобілем.

Гине працездатне населення

Як підкреслив голова правління ЗАТ «Український страховий дім» Михайло Берлін, на жаль, ЗМІ занадто мало уваги приділяють серйозній темі аварійності на дорогах. За не¬офіційними даними, щороку автопарк країни поповнюється на 300-400 тисяч автомобілів, але дороги зовсім не пристосовані до такого потоку, не готові до цього й люди.
— Не всім відомо, що у квітні ООН провела перший глобальний тиждень дорожньої безпеки, — каже він. — І в кожній країні, які підтримали цей захід, лунала страшна статистика: щороку у світі на дорогах гинуть майже 1,5 млн. осіб, ще 50 млн. отримують травми і каліцтва. А найгірше те, що переважно гине працездатне населення - люди до 25 років. Його лише 10 відсотків у структурі населення планети, а з життя йде 25-30 відсотків таких осіб.
Загалом страховики, проаналізувавши страхові випадки, виділяють кілька факторів, які підвищують ймовірність виникнення ДТП: керування автомобілем у стані сп'яніння, перевищення швидкості, невикористання пасків безпеки (мотоциклісти не вдягають шоломи), а найголовніший — у молодих водіїв відсутні необхідні навички керування
За словами М. Берліна, повністю розв'язати цю проблему національного масштабу без допомоги держави нереально. Наприклад, страховики та ТСОУ, яка має найбільш роз¬галужену мережу автошкіл здатні лише від¬працювати методику ефективного навчання водіїв.
— А треба розробити державну програму безпеки руху, —підтримує страховиків директор департаменту безпеки Мінтрансзв'язку Юрій Гержод — І обов'язково передбачити державне фінансування заходів, що сприятимуть зменшенню аварійності. Бо саме через брак коштів існуючі програми не ефективні. Краще, визначившись з фінансуван¬ням, запланувати менший комплекс заходів і виконати намічене, ніж розпорошити кошти і знову не мати бажаного результату. У Росії розуміють важливість розв'язання такої проблеми, тому держава й виділяє більшу частину необхідних на це ресурсів.
Ю. Гержод констатує: без посилення відповідальності водіїв проблему також складно буде зрушити з місця. До речі, в країнах Європи українські водії законослухняні, бо там існують штрафи від 20 євро до двох тисяч. Хоча і в нас дещо вже зроблено. Якщо раніше за загибель пасажира перевізник мав сплатити 8,5 тис. грн., то в цьому році вдалося підняти планку до 51 тис. грн. Позитивним було б і широке розповсюдження відеонагляду (нині такі камери встановлені лише на залізничних переїздах), але досі законодавчо не визначено, що має фіксувати камера — виключно номерний знак, чи ще й водія (за кермом може бути не власник авто). До речі, у Франції завдяки відеонагляду кількість ДТП знизилась на 20 відсотків.

Перед законом рівні не всі

Начальник центру безпеки дорожнього руху ДАІ МВС Василь Зайченко зауважив, що недосконалі закони дають змогу уникати відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Сьогодні на порушників склада¬ються протоколи, але реалізовується їх максимум 15 відсотків. І, звісно, через день-два водій знову ігноруватиме правила.
— Вивчивши досвід Бразилії, ми розроби¬ли законопроект, згідно з яким техогляд буде державним і під час його проходження пере¬вірятиметься не лише стан автомобіля, а й дані про сплату водієм штрафів (існуватиме відповідна база), - повідомив він. — Усі мають бути рівними перед законом і виконувати його.
В. Зайченко нагадав, що в кожному районі відновлюються підрозділи ДАІ. Рішенням уряду заплановане збільшення кількості працівників ДАІ до 20 тисяч. Повертається по¬передня схема роботи, бо реформа ДАІ вия¬вилася неефективною і зникнення інспекторів лише погіршило ситуацію на дорогах. Тож відпрацьовуються критерії відбору людей на навчання, роботу в цих органах, а також критерії оцінки їхньої діяльності. Чимало фахівців - за повернення інспекторам права знімати номери, це мало б більший ефект, ніж практика застосування евакуаторів.
- Звісно, застарілі програми підготовки водіїв - проблема, - погоджується В. Зай¬ченко. - Але виявляється, є ще більша проблема: чим комфортніші дороги, тим більше аварій. І найстрашніші ДТП трапляються саме на дорогах з прекрасним покриттям, коли водії перевищують швидкість і не справляються з керуванням. На жаль, вони забувають, що подушки безпеки завжди спрацьову¬ють і рятують життя, якщо швидкість авто — до 60 км/годину.
- А в автошколах і немає змоги тренува¬тися на високих швидкостях, - додає президент Асоціації автомобільних шкіл України Мирон Бандрівський. - Тому й новоспечені водії лише теоретично знають, як зупиняти (а зробити це непросто) авто, що швидко рухається. Зважаючи на такий високий рівень аварійності, слід було б законодавчо зобов'язати всіх без винятку водіїв підтверджувати свою кваліфікацію через кожні 3-5 років, а також відновити контраварійну підготовку. Проте введення податку на землю (стосується й автодромів) змушує школи, які не можуть утримувати ці майданчики, відмовлятися від них — і ав¬тодроми зникають. Потім відбудувати їх буде занадто дорого та й землю для таких об'єктів уже буде важко знайти.

Оксана МАЛОЛЄТКОВА